Рига: урок географії...

Соромно зізнатися, але все ж таки скажу по-секрету: довго мене мучила одна біда - путала я Литву з Латвією. Точніше, не могла ніяк запамятати де столиця Вільнюс, а де -Рига… Можете не докоряти мене, сама знаю!  Заодно приношу вибачення обом країнам і національностям, сподіваюсь «явка с повинной» не спровокує міжнародний конфлікт…

Короче кажучи, вирішила я боротися з географічним кретинізмом радикальними методами: купила квиток в Ригу! Поїду подивлюсь:)

Кому ще не пощастило тут побувати - рекомендую! Адекватні ціни й пропорційний їм сервіс.

В мене було трохи менше доби між двома літаками, щоб відчути балтійські настрої однієї столиці…

Надзвичайно затишна, охайна й спокійна Стара Рига. Колоритні будиночки, сувенірні дрібниці, по-домашньому зручні кав»ярні просто закохали мене в себе. Навіть таку брутальну тьотю як я історичний центр міста змусив впасти в стан «мімімі»…

Гастро - алко - тревел показав, що Латвія - батьківщина шпротів й ризького бальзаму. Перше мені більше довподоби ;Р

А ще янтар-

Кролі в центрі міста просто покорили:)

Бременські музикати, ризький варіант...

На периферії відчувається зовсім віддалений радянський дух. Це особливо помітно по рускому язику, бабулях в транспорті з стійким парфумом а-ля «Красная Москва» й отголосками нафталіну, абажурними бра на підвіконнях й…умінням починати ремонтні дорожні роботи коли на вулиці -10…  Те, що дійсно нас об"єднує:) 

Але разом з тим, Латвія давно вже на крок попереду і йде в ногу з Європою. От на кого нам варто рівнятися - країни Балтики та Грузія. Це я так….про правильно розтавлені пріоритети;)

Ну, Вільнюс, твоя черга! ;Р

Далі буде...