Iceland: in the middle of nowhere

   В одному туристичному телепроекті було сказано, що
" в Ісландію треба їхати побувавши вже в усьому світі".

Про весь світ мені говорити рано. Поки що;), але Ісландія стала моєю "ювілейною", 20-ю країною, в якій я побувала ціленаправлено.

Проживши 2роки в Скандинавії,  я скептично ставилась до цієї фрази. Після неодноразових Preikestolen, Kjerag, Trolltunga та норвезької зими стало чітко ясно, що життя на Півночі - це вам не шубу в труси заправляти (с).

Цей напрямок цікавив мене давно. В основному керувалася думкою "why not?-там мене ще не було!".  Каталізатором став концерт Sigur Ros в Дюссельдорфі, який автоматично перетворив ідею Ісландії в нав"яжчиву.

Плюс до всього, чи буде ще така в житті можливість злітати? А поки що це зовсім поруч!

І того, викроївши в своєму щільному графіку роботи й подорожей достатньо часу, 2 місяці назад я купила квитки й...почала готуватися. Морально.....

"Підготовка" привела до того, що одного серпневого ранку, продерши очі, я стояла в Keflavik нав"ючена 17-кг рюкзаком та задалась питанням Чернишевського "Что делать???"!Давно переконалась, що  everything the best happens unexpectedly. Чітко сплановані подорожі - удєл слабаков! Тільки імпровізація, тільки хардкор!Не довго думаючи, я  залізла в автобус  який прямує до Рейк"явіка (автобуси подаються тільки в час прильоту літаків, коштує бл. 15євро, в дорозі близько години і завозять туди, куди вам потрібно). Це мені чимось нагадало Кутаїсі ;)Персональна доставка до місцевого кемпінгу. Оскільки формат мого тріпу включав життя в наметі, з спальником і супутнім еквіпментом. І всіма наслідками :)Кілька слів про кемпінг: : у столиці він єдиний, але з усіма зручностями. Вартість- бл. 9 євро. "Базар-вокзал" такий собі..

Публіка різного пошибу - від студентів-хіпстерів до пенсіонеротуристів з собачками.

Зате дешево й весело!

Вже традицією стало залишати речі, які вам більше не пригодяться, на базі кемпінгу. Тому тут можна знайти все - від бальзамічного оцту до ключа на вісім.

Поруч з кемпінгом є міський громадський басейн. В основному там місцеві жителі, але за 2,3 євро ви можете також туди потрапити! 

Для подорожуючих "дикарем" це просто фантастична знахідка. Можете плавати в басейнах різного типу під відкритим небом (температура води +28...+44), користуватися сауною, дитячим аквапарком (якщо совість дозволить:), душовими. Ще можна посушити одяг й волосся. 

( Чітко підмічено;)

Коли на вулиці +4, а ви змерзли, змокли й вже почали дратуватися - йдіть в басейн. Рекомендую.

Мій ісландський Godan Daginn починався з пробіжки й плавання:

Ідеальний спосіб переміщення по острову - автомобіль. Задоволення це не з дешевих, тому абсолютно звичною річчю є ситуація, коли незнайомі люди кооперуються в одному напрямку й ділять порівну затрати на дизель й оренду автівки. Пишуть оголошення або розміщують запрошення на сайті:

Ну або ж автостоп. Дехто практикує велосипед. Мазохізм чистої води, імхо. Це якщо вже екстріму хочеться край. Стоячи в черзі на реєстрацію в кемпінг, я за щасливим збігом обставин знайшла собі попутчика на найближчі дні. З доволі ризикованим та екстремальним маршурутом.Представник сусідньої братської Польші, який пробув тут уже 2 місяці, прямував на крайній схід острова на паром в Європу. Планувалося пересікти всю країну із заходу на схід, але не по класичному туристичному маршруту Road 1, а податися вглиб острова..Гггггг:)

Ввечері ми глянули Рейк"явік. Одного вечора точно достатньо для цього: масштаби столиці нагадують хороший український райцентр:)



Головна вулиця столиці....

Воно то й зрозуміло. Населення всієї(!)  країни - бл. 320 тис ( все одно що в Херсоні:), 80%  ісландців мешкає в радіусі Рейк"явіка. Це, здається, єдиний осередок більш-менш активної цивілізації- комунікації...

Єдина масштабна пам"ятка - Hallgrímskirkja - лютеранська церква з якої відкривається вид на околиці й відходять пішохідні вулички.

Всередині доволі аскетичний інтер"єр, без пафосу й золота. Може пощастити й втрапите на органний концерт.

Дивакувата морська штуковина в центрі набережної.

І...столичний sex-shop....


Причин затримуватися в столиці не було й вранці наступного дня ми стартували. 
 Маршрут першого дня був а-ля Golden Circle й  протоптаний всіма туристами, які потрапляють в Ісландію:


Першим був Національний парк Þingvellir - спадщина ЮНЕСКО, місцина де ще в 900р. до н.е функціонував один з перших в світі демократичних парламентів:


Ще там проходить розкол між тектонічними плитами (Пн-Американською та Європейською):

Далі - Geysir:

Тут навіть відос виверження є :

Температура водички то +80...+100!

Наступні дні просувалися в форматі кемпінгів, драйву, періодичних походів в гори та українсько-польського мовного трешу.
До речі, зупинятися в кемпінгах не тільки бюджетне, а й практичне рішення, яким не варто нехтувати.


А також купання в гарячих джерелах ....




Та приготування вегетаріанської стряпні на газовому примусі, Хе-хе:)

Періодично ми підвозили хічхайкерів - наполягала я, бо знала, що через пару днів я буду така ж самісінька....сумарна кількість - 4 особи), всі з них виявлялися французами. 

Пару слів про ісландські дороги. Класична з них виглядає так:

Але трапляється й таке   ( переважно в глибині острова) :

Самий незабутній досвід керування автомобілем в житті!

Як потім оказалось, самому туди краще не рипатися. В крайньому разі, без належної екіпіровки й повноцінного 4-х приводного авто. Одним словом, на каблуках й в Nissan Micra сидіть на континенті...

Одного дня ми їхали 9год зі швидкістю 25-35км/год й за весь день зустріли пару десятків машин. Про живих істот я мовчу, крім сотень кілометрів вулканічної пилі й трохи моху  абсолютна прострація....

Я вже бувало подумувала "Апокаліпсис, ось ти який".... Мабуть, аби почався землетрус чи виверження - то з кінцями було б....

Поблизу Fljótsdalshérað ми розпрощались, проїхавши 1100 км разом.

В запасі було пару днів щоб достатися до столиці й встигнути на літак. Прямувати я вирішила південним узбережжям. Й заодно перевірити свою удачу. Да здравствуєт автостоп, таваріщі! І того, на вулиці +5, до Рейк"явіка майже 700км, я і Road 1!:)


Стопила я все підряд- від сервісної чи сільськогосподарської техніки до звичайних автівок. Які, до речі, проїжджали з інтервалом в 5-7хв...Не густо, короч...Вже вечоріло...Зупинився чувак з сином, але в них не знайшлось місця для мого рюкзака...+ще 1год.... і тут, віват!- просто феноменальна удача! мене підібрала просто чарівна ісландка з традиційним ім"ям Бьорг. Вона переганяла в столицю нову іномарку, куплену якоюсь сім"єю. Запропонувала прямувати разом! Так в нас склалася компанія, вона любязно погоджувалася зупинятися в цікавих місцях щоб я могла фотографувати, а також щоб перекусити. Весь наступний шлях мене переповнювало відчуття дежавю. Майже аналогічна ситуація у мене була в нічному Торіно. Коли вже добряче непереливки й холодно, й, здавалося, чекати порятунку нема звідки- з"являлися вони: такі собі типові європейські бізнес-леді на крутих авто. Самодостатні, але легкі й приємні в спілкуванні. Чимось невловимим вони приваблюють. І ніби феї з"являються в критичний для мене момент :) 



Із серії " обнадьоживающий реалізм" :до заправки 

а от, власне, й вона:

А про магазин з хлібчиком взагалі мовчать....:(

Скажу вам єдину річ: якщо трапиться можливість- не втрачайте її та відвідайте країну 140ка вулканів, овечок й вічної мерзлоти. Полюбити її чи ні, але як мінімум  для того, щоб сказати "Не слабо". Хоча б самому собі! ;)


Про овець! Їх популяція на острові більша за таку людей :))

    Й про тупіків (puffins): (Марина, тобі привіт!:))

тривалість життя - до 30 років, мешкають в отаких норах на побережжі, сімейну пару створюють раз і на все життя.

офіційно повідомляю, що я відмовляюсь оце розуміти, й тим паче підтримути

 (пс. 31000ISK=180євро)

 8 днів. 2000 км.

Останній день ісландських канікул вирішила присвятити відвідуванню Blue Lagoon. Ніжилась в теплій водичці, мазала морду мінералами, маринувалася в сауні й насолоджувалась всіма благами спа-центру, включеними у вартість вхідних 40 євро...



Пізно ввечері Багіня передислокувалась в Кефлавік.


....зварила на вогні макаронів під аеропортом, відкрила останню банку консервованої макрелі в томаті й пішла ночувати в термінал...Щоб вранці полетіти в моє нелюбиме Осло зустрічати мою любиму маму :)
P.S. Далі Буде....
P.P.S Через пару годин після відправлення мого літака оголосили попередження про активність вулкана Bárðarbunga. Який неспокійний й на момент написання цього тексту:(  take care!